Українське тваринництво та переробка — реалії 2023 року та перспективи 2024 і наступних років.

16.01.2024

Тваринництво в Україні у 2023 році стає більш вигідним, ніж просте товарне рослинництво. Чи збережеться ця тенденція надалі? Думки ринку та регуляторів.

Українське сільське господарство, орієнтоване переважно на експорт зернових, під час повномасштабної війни почало демонструвати тенденції до збільшення виробництва м'яса та молока та нарощування потужностей для переробки сільгосппродукції.

За даними Держстату, на кінець листопада 2023 року українські молочнотоварні ферми виробили 2 млн 572,8 тис. тонн молока, що на 7% більше показника минулого року. Через обмежений імпорт і повернення частини українців, які через війну були вимушені виїхати за кордон, зріс і попит на молочку. А це, в свою чергу, спонукало виробників молока до збільшення виробництва. Переробники також заявляють, що усі наявні потужності вже зайняті і готуються до їх розширення.

 

За словами першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького: "Навіть в умовах війни в 2022 році надої збільшилися на 3% в порівнянні з 2021 роком. В 2023 році ріст може сягнути 5-7%. Це означає, що молочні підприємства стабільно продовжують інвестувати в передові технології. Це вселяє впевненість в розвиток молочної галузі в Україні".

 

Має потенціал до зростання і виробництво м'яса. На думку голови ради директорів KSG Agro Сергія Касьянова, за умови відкриття зовнішніх ринків, протягом 5-12 років воно збільшиться на  80-120%. Зокрема, ринок реалізації свинини живою вагою замість 5 млн голів може зрости за два роки до 8-9 млн голів.

 

Загалом, такі здвиги у структурі сільського господарства України були спричинені масою, здебільшого негативних, факторів. Війна порушила логістичні маршрути. У місцях бойових дій знищені сільгосппідприємства, значне поголів'я тварин. Частина сільськогосподарських земель стала непридатною для використання. З іншого боку, через брак імпортної продукції, зріс внутрішній попит на вітчизняні м'ясо і молоко. А ринок ЄС, який став доступним для наших аграріїв, відкриває великі перспективи для експорту української продукції.

 

Виробники тваринницької продукції змогли отримати вигоду від нижчих цін на корми (зерно та олійний шрот) та експорту до ЄС. Вищі логістичні витрати на експорт відіграють меншу роль для продукції тваринництва з високою доданою вартістю, ніж для продукції рослинництва.

 

На порталі BizMartInfo Ви маєте можливість подивитись пропозиції на продаж бізнесу у сфері тваринництва та переробці сільгосппродукції

 

Міністр агрополітики Микола Сольський висловлює стриманий оптимізм  щодо подальшого розвитку сільського господарства в Україні і вважає, що розвивати тваринництво на даному етапі вигідно: "Більшість галузей тваринництва за останні два роки стало або вигіднішим, або просто вигідним. Чому? Тому що зерно в Україні дешевше, ніж на інших ринках. А ціна зерна  —  найважливіший чинник у структурі затрат для мясного чи молочного тваринництва. Тому очевидно це і спричиняє динаміку зростання тваринництва,  птахівництва, молочнотоварного виробництва і пов'язаних з ними сфер".

 

Фінансова служба «Епіцентр Агро» здійснила низку розрахунків, у яких порівнювала рентабельність галузей рослинництва і тваринництва на 1 га. В результаті було встановлено, що середній показник EBITDA товарних посівів рослинництва коливається в районі $100/га. Якщо валову EBITDA сегменту тваринництва холдингу розділити на площу земель під кормовими культурами (кукурудза на силос, одно- та багаторічні трави), то показник EBITDA на 1 га складає понад $800/га. Таким чином, в умовах низьких цін на товарну продукцію рослинництва та труднощів з її збутом, тваринництво як наступна ланка в ланцюгу «від сировини до готового продукту» може бути прибутковим і перспективним напрямком.

 

Іван Чайківський, народний депутат України, секретар комітету з питань аграрної та земельної політики, теж звертає увагу аграріїв, що модель «посіяв-зібрав» для українського агро більше не працює і працювати не буде.

 

Дійсно, свинарство вже стало прибутковішим за рослинництво. Агрохолдинги вже підхопили новий тренд і почали активно вкладати кошти у збільшення поголів'я. Наприклад, KSG Agro у 2024 році лише за довгостроковими угодами планує поставити на ринок України близько 240 тис. голів поросят, що становитиме 8% ринку.

 

Голова Ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов вважає, що в українських свинарів — велике майбутнє. Справа в тім, що на сьогодні цілий ряд країн Східної Європи не виробляють достатньо свинини навіть для внутрішнього споживання. Наприклад, Румунія та Болгарія  власними потужностями задовольняють лише 25-30% потреб свого населення. Великим імпортером свинини (обсягом  $1,7 млрд на рік) є і Польща.

 

Україна має як експортний потенціал, так і технології, спеціалістів, чого не мають, скажімо, в Болгарії та Румунії. І ми могли б в кооперації будувати потужності з виробництва свинини, створювати спільні підприємства. На думку Сергія Касьянова, це велика перспектива для українських свинарів.

 

Прибутковість птахівництва підтримало зростання цін, а також перехід споживачів на більш дешеве куряче м’ясо.

 

Від’ємна прибутковість за підсумками 2023 року очікується лише у виробництві ВРХ, яка на відгодівлі нерентабельна через низькі ціни на внутрішньому ринку, а можливості експорту живої ВРХ або яловичини обмежені.

 

Проте, як показує досвід "МП "Агроторговий дім" у місті Тараща, що на Київщині, збільшення доданої вартості продукту за рахунок переробки також може забезпечити стабільний прибуток. До повномасштабного вторгнення рф підприємство експортувало велику рогату худобу через порти на Близький Схід живою вагою. Коли розпочалася війна і блокування українських портів, власники підприємства вирішили зробити ставку на переробку, виготовлення та експорт продуктів з доданою вартістю — мʼяса телятини та яловичини: доступного, охолодженого, замороженого,  вакуумованого, та субпродуктів.

Для реалізації проекту було залучено $15 млн ліванських та єменських інвестицій. Завдяки цьому, на підприємстві запровадили вертикальну аргентинську технологію обвалювання, яка дозволяє мінімізувати контакт м'яса з людиною. Встановлено оптимальний температурний режим до +4°C, а також впроваджено вакуумування продукції в пакетах Sildair. Крім того, застосовується шокове заморожування м'яса за температури -38°С, що дозволяє скоротити термін заморожування і зберегти структуру продукту.

 

«Це унікальний приклад того, як український бізнес здатен розвиватися навіть в умовах викликів великої війни. Наші інвестори організували постачання експорту продовольства під час війни, вони також зрозуміли, що потрібно постачання готової продукції, і створювати додану вартість». - зазначає директор "МП "Агроторговий дім" Ігор Тютюшкін.

 

У молочній галузі, яка ще до війни, перебувала у кризовому стані, теж почалися позитивні зрушення.

На думку голови ради директорів «Спілки молочних підприємств України» Вадима Чагаровського, виробництво молока в умовах сучасної ферми є справою дуже прибутковою. Але без допомоги держави, без створення певних преференцій для розвитку молочного скотарства відродження галузі не відбудеться. Учасники ринку сподіваються на підтримку держави у вигляді компенсації частини інвестованих коштів, що що дозволить скоротити термін окупності інвестпроектів.

 

Із цим погоджується голова наглядової ради «Ічнянського молочноконсервного комбінату» Валентин Запорощук: "Це нормальна практика в інших країнах. Таким чином в тебе скорочується термін окупності інвестпроектів. У тваринництві прийнято рахувати, що термін окупності — 10 років. Це для бізнесу дуже багато. Його треба зменшувати. Бажано до 5 років, максимум до 6. Коли буде окупність проектів 5 років, повірте, вкладати будуть дуже багато. І великі, і маленькі виробники».

Джерело: За матеріалами Latifundist.com

« Повернутись